Навіщо ти робиш музику?
Дуже давно я зрозумів, що музика надихає мене і займає більшу частину мого життя. Зупинятися я, безумовно, не планую.
Розкажи про свої релізи.
Мій перший реліз був на Інтернет-лейблі Chevengur Melody. Після цього з’явилися результати спільної роботи з музикантом Apoena: трек на лейблі Mysterious Russian Soul. Потім — дві платівки-збірки на лейблах Simple Things і Allnight. Ще один трек вийде незабаром. Крім цього, є дві компіляції на вінилі з моїми треками: на Fox Trax і новому українському лейблі, Noneside. Уже цьогоріч виходить моя перша сольна платівка.
Яку музику видає Noneside?
Noneside — це новий і доволі перспективний український лейбл. Його власник — музикант Lostlojic. Noneside робить акцент на незвичайне, «підвальне» звучання. Коли мені запропонували реліз, я погодився.
Давно пишеш треки?
Я почав писати музику близько семи років тому: після прослуховування великої кількості електронної музики я вирішив спробувати створити свій трек. Підтримка і поради інших музикантів спрямували мої зусилля в потрібне русло і вмотивували продовжувати працювати. Через декілька років я поставив собі за мету видавати власну музику на фізичних носіях.
Наскільки змінилися твої пріоритети і підходи за ці сім років?
З’явилася якась серйозність в музиці. Більше часу працюю над деталями. Трек повинен звучати для мене ідеально — щоб потім не думати, що б я ще міг змінити чи покращити.
Чому для тебе настільки важливий фізичний носій?
Я з повагою ставлюся до музики на вінилі. Він змушує обирати найкращий матеріал, видавати тільки один з півсотні написаних треків. Це зовсім інше, ніж щотижня релізити треки через Beatport на продаж. Вінил мотивує, він передбачає більш ретельну роботу з деталями.
Як ти пишеш трек зазвичай?
Складно сказати. Немає конкретного жанру, з яким я працюю. Усе виходить саме собою, і дуже багато залежить від настрою. Буває, вдається за вечір зробити багато нарисів або завершити трек, але наступного дня нічого не подобається і хочеться сказати: «Що це була за нісенітниця?». Проте, усе написане я залишаю. Буває, згодом додаю декілька деталей і отримую ту саму гармонію, яку хотів утілити спочатку.
На якому сетапі втілюєш ці ідеї?
Я працюю з софтом і знаю, як втілити саме те звучання, якого прагну. Є кілька іграшок (наприклад, поліфон Maestro), але в своїх треках я поки його не використовував. Також для мене важливий момент семплування — у трек можна вставити луп записаного на ринку галасу або деталь, вирізану з радянської казки. Але незабаром у мене з’явиться залізо, яке внесе гармонію в роботу і поліпшить якість звуку.
Хто, або що, тебе надихає?
Не буду називати конкретних імен, але є кілька лейблів, які надихають. Такі, як Udacha і близькі до них за концепцією.
Чи важко бути музикантом тут, в Україні?
Оскільки у мене в пріоритеті стоїть написання музики, то я вважаю, що абсолютно немає значення, де ти живеш. Місцеперебування не впливає на звучання трека, який виходить у результаті.
Чому ти вважаєш, що місце не впливає на музику?
Коли занурюєшся у написання трека, ти забуваєш про все, що відбувається навколо.
У тебе виходить жити тільки музикою?
Жити лише музикою я не можу, адже завжди є інші життєві турботи, але більшість вільного часу я приділяю роботі над новим матеріалом.