Хто такий Molodoy Chelovek?
Molodoy Chelovek — це, власне, мій особистий проект. Я колись обрав такий нік в соціальних мережах; а коли почав писати музику, вирішив використовувати саме цей псевдонім. А до того грав діджей-сети під своїм ім’ям Леонель.
Як довго ти пишеш музику, і що тебе підштовхнуло до цього?
Не так довго, близько трьох років. У якийсь момент я зрозумів, що дозрів до цього і почав цілодобово й безперервно щось читати, дивитися, пробувати, досліджувати софт. Потім прикупив трохи інструментів, почав витягати звуки і пішло-поїхало. Узагалі, електронну музику я слухаю з раннього дитинства, колекціонував її й продовжую колекціонувати.
Що тебе надихає?
Моє життя, життя близьких мені людей, моменти з нього. Усе, що зі мною відбувається кожного дня. Я це генерую, а потім відтворюю.
Яку музику ти колекціонуєш?
Геть різну, немає жодних обмежень. Останнім часом я підсів на старі касети з 80-х — лімітовані й нікому невідомі. Часом буває просто безіменна касета з якимись божевільними звуковими ефектами. Нещодавно з неба (чи то пак, від товариша) впало посилання на великий відмінно оцифрований архів старої музики. Я її семплую, реміксую і роблю едіти, можу нескінченно крутити якийсь луп, нашаровувати щось згори, і в результаті виходить доволі цікаво.
Які інструменти ти використовуєш?
У мене не так багато заліза, щоб викладати список. До того ж, він постійно оновлюється. Однак, це переважно Roland і Korg. Я завжди у пошуку. За цей час зібралася особиста бібліотека звуків з інструментів, які є або були. А взагалі, я збираю сетап для живого виступу — маленькі функціональні машинки, а не величезні труни. Досліджувати нові інструменти — дуже захоплива справа. Плюс є друзі, з якими у мене постійний обмін залізом.
Уже маєш релізи?
Ні. Іноді я викладаю щось на свій Bandcamp, потім надсилаю це музикантам і друзям — так зав’язуються діалоги та знайомства. З Bandcamp іноді крапає трохи євро, хоча в мене музика викладена у вільний доступ. Круто, коли, приміром, Xosar або Parrish Smith платять тобі, аби підтримати. Поки все на цій стадії.
Чи багато людей звертають увагу на Bandcamp і релізи там?
Тільки ті, кому я надсилаю посилання, і ще трохи людей, які стежать за моєю творчістю.
Ти походиш з Уфи. Як там живеться молодому продюсеру?
Відразу скажу, що я не вважаю себе музикантом — я «бітмейкер», і живеться мені, в принципі, добре. Але, як не крути, це провінція, нетрі. Мене часто не розуміють — крім мого кола знайомих, яким я промиваю мізки музикою та іменами. Планую частіше їздити в Москву, там все ж місце сили і купа цікавих людей.
Хто такий «бітмейкер»?
Я б не сказав, що вмію грати на клавішних або струнних. Однак, можу керувати машинами і створювати мелодію через генератор акордів на семплерах.
Нещодавно твій мікс з’явився на лейблі Гост Звук. Розкажи про історію його створення.
Якось я надіслав промо на Гост, Ільдару сподобалося. Він запропонував записати подкаст, і я зробив запис, але переважно зі своїх треків. Він порадився з іншими хлопцями, усі схвалили. Так він і з’явився.
Як можеш описати російську локальну сцену?
Зараз дуже багато гарних музикантів. Зазвичай вони, як і я, маловідомі.
Яке звучання тобі близьке?
Останнім часом мені подобається індастріал, пост-індастріал, мінімал вейв упереміш з прямою бочкою. Хоча, чесно кажучи, 4/4 починає набридати.
Ти казав, що спілкуєшся з багатьма музикантами з різних куточків світу. Що це тобі дає, як впливає на твою творчість?
Щодо «впливає»… Навіть не знаю, чи впливає. А дає те, що я отримую відгук і музику навздогін — такий музичний взаємообмін. Класно, коли Maoupa Mazzocchetti каже тобі: «гарна музика, я б взяв те і те, щоб пограти, і ще давай я відправлю твої треки босові лейблу Unknown Precept». Це надає мені впевненості у тому, що я пишу не так вже й брудно...