Клуб Closer ніжно називає дотичних до нього людей «сім’я». Як це — бути одним з її учасників?
Це правда — ми сім’я. Зараз ця сім’я нараховує людей двадцять, але вона постійно зростає й розвивається. Я з гордістю називаюся резидентом клубу Closer й віднедавна із задоволенням поєдную діджеїнг з роботою в магазині вінилових платівок.
Магазин вінілових платівок — це особисто твій проект чи він з’явився як одна з гілок розвитку клубу?
Ідея виникла доволі давно, але втілювати її в життя ми почали після відвідання The Record Loft у Берліні — там цей проект остаточно закріпився у моїй голові. Хочу подякувати всім діджеям і поціновувачам музики за допомогу у поповненні нашої колекції. Без них у мене навряд чи щось вийшло б.
Мав якісь складнощі, коли відкривав його?
Складнощі? Від цієї роботи я отримую тільки радість. Займаючись улюбленою справою, я почуваюся на своєму місці.
Можеш розповісти про принцип роботи магазину: як усе це працює?
Продаються у нас переважно потримані платівки, але можна знайти й нові. Ми почали співпрацювати з роттердамським дистрибутором Clone, а також із японським дилером вінилу Energy Flash Distribution. Користуючись «службовими повноваженням», ми часто прохаємо артистів, які виступають у Closer, узяти з собою свої нові релізи до нас у магазин. Крім роботи магазину в Києві, ми продаємо платівки по всьому світу.
Пам’ятаю цікавий випадок, коли нам принесли на продаж близько 150 платівок. Їх власник був дуже вражений, коли ми разом з ним знайшли в колекції перлину, за яку він просив менше п’яти євро, а на Discogs вона коштувала більше ста.
Якщо порівнювати, більшість платівок іде закордон?
П’ятдесят на п’ятдесят. У нашого невеличкого магазину дуже широка географія: ми вже відправили замовлення до Австралії, Японії, США і майже до всіх країн Євросоюзу.
Closer останнім часом доволі активно розвивається. Разом із магазином платівок він виросте у щось більше, ніж клуб, так?
Ми від самого початку не позиціонували себе як просто нічний клуб. Крім вечірок, у нас щодня щось відбувається: театр, лекції, кінопокази, джаз, виставки.
Також тут є своя звукозаписувальна студія — це ще один вектор розвитку?
Студія є, і вже є результати її роботи: дедалі частіше можна почути, як у Closer лунає музика, яку написав хтось із резидентів клубу.
А ви думали відкрити лейбл?
Думали. Я певен, у майбутньому ми цей задум реалізуємо.
Музичний формат клубу суттєво змінився. З чим це пов’язано?
Ми не стоїмо на місці.
Серія вечірок Brave! Factory, які нещодавно відкрилися на новій сцені — це альтернатива?
Brave! Factory — це велика вечірка, яка вже нагадує маленький фестиваль. Тому й відкрилася друга сцена. Якщо на одному танцполі звучить переважно безкомпромісне техно, на другому — більше хаус-музики. Робимо ми таке раз на місяць. На наступному епізоді Brave! Factory виступлять, наприклад, Sleeparchive, Tobias, Dj Masda і So Inagawa.
У вас щовихідних іноземні гості. Наскільки важко привозити артистів до України?
Наша спільнота постійно розвивається. Дедалі більше людей цікавляться електронною музикою й відвідують вечірки — це відкриває для нас нові можливості. Проблеми з музичною програмою у нас немає. Єдина біда — курс євро.
А закордоном Closer гарно відомий?
У середовищі людей, які цікавляться електронною музикою, Closer доволі відомий. Один з артистів якось описав його так: «Just imagine that Panorama Bar met Robert Johnson and they have a baby» (англ. «Просто уявіть, що Panorama Bar зустріла Роберта Джонсона й вони завели дитину).
Зараз часто обговорюють розвиток клубного туризму в Києві. Що думаєш про це?
У Closer дедалі більше чути, як люди спілкуються різними мовами. Перспеткиви у нас гарні, адже в Києві з кожним днем відбувається більше цікавих подій. Утім, глобальних змін чекати зарано.
Розкажи, як ти став резидентом Closer?
Я дуже люблю музику — вона й привела мене до цього. Мені стало тісно в моєму рідному Дніпрі — там я заробляв фрилансом, тому й замислився про переїзд до Києва. Так склалося, що ми почали винаймати квартиру разом із моїми друзями — Тамерланом і Тимуром Башою. Уже тоді в мене була невеличка колекція платівок і цифрових файлів; а з часом мені довірили місце за пультом.
Ти граєш десь, крім рідного клубу?
У Києві мені особливо й не хочеться грати десь, крім Closer. Минулого тижня ми повернулися з Одеси, де грали майже резидентським складом. У січні знову збираємося летіти в Берлін, де півроку тому ми гарно впоралися з вечіркою CDV meets Closer.
Які у Closer плани на майбутнє?
Провести третій фестиваль Strichka у травні. Є плани на літо, але про це поки без подробиць.
Мікс, який ти записав, складається з музики, яку ти граєш останнім часом?
Так, хотів розповісти про те, чим живу зараз, — записував його в магазині, до речі.