Cxemcast 022 – Zakat95

Чому ти граєш інкогніто?

Хочу, щоб слухач концентрувався на музиці, а не на образі. Коли ти бачиш артиста, одразу підв'язуєш його образ під те, що він грає. А я хочу, щоб був просто вайб. Раніше люди не зосереджували увагу на тому, як ти виглядаєш. Було дуже багато артистів і white label релізів, за які ти чіплявся тільки завдяки музиці... Це своєрідний триб’ют до того періоду.

Ти тому й обрав транс? Гадаєш, транс — це наступна стадія розвитку танцювальної музики, після техно?

Я дуже довго чекав на повернення трансу — німецького трансу першої хвилі. Зараз з'являються проблиски рівайвалу, і мене це дуже тішить. Однак, я час від часу заходжу на Juno в пошуках нового трансу, і релізи, які зазвичай виходять, мені не надто цікаві за звучанням і концептом.

Усе це можна простежити з того моменту, коли почалося переосмислення ембієнту і характерного лефтфілд-звучання на сучасний лад. Логічно, що наступною хвилею може бути поєднання аналогового техно і power-ембієнту. Транс мені подобається гармонійно, за настроєм і атмосферою. Він ближчий мені по духу, ніж сучасне техно. Я виріс на релізах лейблів Sonic Records, Kontor Music, KLF Communications, R&S, React. Мене цікавить тогочасне сусідство техно, хаусу і ембієнту; можливо, з дещицею ейсіду і джанглу, і під впливом хвилі new age. Але без перегину в бік повної жесті — або навпаки «зализаності».

Ти часто подорожуєш Україною. Що діється у невеликих містах?

Так, люблю подорожувати і спілкуватися з різними музикантами. Мені дуже подобається, що молодь об'єднується попри всі події. Особливо це відчуваєш у невеликих містах. Молодь пишається своїм походженням, своєю тусівкою. Саме ці тусівки фактично створюють важливі речі — і дуже рідко трапляється, що їх натомість створює клуб або інше місце. Але в деяких випадках енергія, яку виробляють ці люди, не виходить за рамки самої ж тусівки, перетравлюється там і гине. Тому важливо шукати шляхи для виходу творчої енергії.

Окрім діджеїнгу, ти пишеш свої треки. Чим для тебе є власна творчість?

Так, іноді пишу для себе. Створення чогось нового — це віддушина. З’являється неоцінне відчуття: ти створив щось, чого ще хвилин десять тому не було. І це «щось», можливо, буде існувати після тебе. Дуже сподіваюся, що невдовзі вийде представити свою переосмислену версію старого трансу. Зараз я багато розмірковую над тим, як це має виглядати.

Що могло б змусити тебе відмовитися від музики?

Відмовитися? Хіба якщо зрозумію, що мені це нецікаво. Це гобі, тому і ризиків небагато.

Чи існує характерний «київський стиль» електронної музики?

Здається, так. Він досить індивідуальний. Цитуючи одного мого знайомого, «Київ — це місто, у якого особливий настрій, воно і зухвале, і добре». Плюс зараз унікальний час, коли будь-який почин може стати чимось великим і самобутнім — але для цього ти маєш по-чесному робити своє: у музиці, у літературі тощо.

Коли гратимеш на Схемі, як будеш виглядати? Будеш у масці чи...

Ще не замислювався. Гадаю, це буде щось просте й нейтральне. Не епатажне.

Розкажи про мікс. Який трек у ньому твій улюблений?

Переважно це треки першої хвилі трансу, знову ж таки німецька сцена. Кілька треків з періоду до нульових. Я намагався зробити мікс максимально плавним, і, вириваючи з контексту того, що зазвичай відбувається на Схемі, адаптувати під сучасність. А улюблений трек — це, мабуть, останній: white label реліз Nightflight on Wax від Mark N-R-G.

 

 

Інтерв'ю взяв Богдан Конаков.