Cxemcast 051 – Olivia

Розкажи, як записувала мікс. Яка у нього загальна ідея?

Подкаст був записаний в один дубль у моїй домашній студії. Це запис виключно з вінилу і складається з музики, якою я наразі захоплююся. У міксі можна почути здебільшого «сирий» індастріал, доповнений електро та ейсідом.

Твої сети та мікси дуже «сирі» й безкомпромісні. Коли ти стала на шлях техно і що надихнуло тебе на це?

Я почала діджеїти приблизно у 2003 році разом з моїм братом Kinzo Chrome. Гадаю, мої сети відображають мою особистість. Я завжди намагаюся бути чесною і говорити те, що думаю; мені не подобається йти на компроміс просто аби комусь догодити. Мої друзі знають, що я ніколи не відмовляюся від своїх переконань. Тому так: музика, яку я граю, «сира», але справжня. Ба більше, моя музика часто пов’язана з тим, що зараз відбувається у світі. Я намагаюся слідкувати за політикою і новинами, і часто відчуваю розчарування і злість через поточні події. Це теж впливає на мою музику.

Польська сцена наразі активно розвивається. Коли це почалося і що зараз відбувається в електронній музиці?

Польська сцена дуже активно розвивається останні кілька років. У нас вже так багато чудових діджеїв та продюсерів — а скільки молодих людей лише починають грати! Та ще більше мене тішить те, що музикою займається багато жінок. Молоді артисти не бояться ділитися своєю музикою, у них сміливі ідеї та підходи до організації вечірок та рейвів. Не знаю, коли саме це почалося, але за останні 5 років ситуація змінилася кардинально. З’являються гарні клуби й вечірки й, найголовніше, зросла музична обізнаність.

Можеш назвати перспективних польських продюсерів і діджеїв, за якими варто стежити у 2017 році?

Їх чимало. Дуже раджу Chino, він талановитий продюсер і грає надзвичайні лайви. У нього скоро вийде EP, тож слідкуйте за оновленнями. VTSS — класна діджейка з Варшави, у майбутньому вона точно здобуде світове визнання. Ще раджу слідкувати за Jacek Sienkiewicz, Lutto Lento, RRRKRTA, Kinzo Chrome, Charlie Souvenir De Tanger, Ola Teks, Piotr Kurek, Kosel, Eltron John. Це неймовірно талановиті артисти.

Чи вирізняється клубна сцена Кракова на тлі інших польських міст?

Звісно! У Кракові найкраща «тусівочна» атмосфера в Польщі. Це невелике місто, тож усі — діджеї, рейвери — знають одне одного. Там простіше круто тусуватися, і Краків за це якраз і зажив слави. Щодо учасників краківської сцени, ми всі граємо техно по-своєму, але щиро й самовіддано. Окрім того, багато діджеїв люблять ейсід.

Багато змінилося в Кракові за останні роки?

Краків — дивне місто. Воно глибоко католицьке і консервативне, але водночас досить відкрите, адже там багато студентів. Краків відносно невеликий, тож всі знають одне одного. На кожній вечірці можна помітити одних і тих самих людей. Це круто, до речі, бо можна піти на вечірку на самоті й усе одно зустріти когось знайомого. Спільнота тих, хто цінує андеграундну музику, невелика, але збільшується з кожним роком. У Кракові завжди багато чудових артистів, а за останні кілька років усе більше діджеїв почали робити свої вечірки. Також постійно відкриваються нові бари та клуби.

Чому зараз усі одержимі вінилом?

Гадаю, вінил можна справді любити: якщо спробуєш бодай раз, то вже не зможеш зупинитися. Я дуже рада, що значення платівок зростає — звучання вінилу не схоже ні на що інше. Але платівки — це круто на багатьох рівнях. Це носій, який можна потримати в руках: можна колекціонувати записи, копатися у стосах платівок у рекорд-шопах, а знайти перлину — свою перлину — це неймовірне відчуття. Крім того, багато релізів випускають обмеженим накладом виключно на вінилі, а тому колекція платівок буде справді унікальною.

Який з івентів Radar тобі запам’ятався найбільше?

Ми, команда Radar, організували безліч вечірок, і всі вони для по-своєму важливі. Найбільше мені запам’яталася вечірка з Ron Morelli, де він зіграв найбільш безкомпромісний сет з тих, що я взагалі чула. А коли ми запросили DJ Stingray та Ceephax Acid Crew — це була просто мрія, і весь натовп шаленів. Проте, моя улюблена — це вечірка у мій день народження з моїм добрим другом Яцеком Сєнкєвічем. А Radar вийде 5 років у березні, і на святковій вечірці Lee Gamble гратиме b2b з Ron Morelli. Я певна, це буде дуже круто.

Як Szpitalna 1 відрізняється від Radar?

Radar був передусім галереєю, а не клубом. Час від часу ми робили вечірки WeAreRadar, щоб послухати деяких артистів і просто повеселитися. Утім, головною метою Radar було представити мистецтво молодих художників; також ми продавали книги й ретро-роботів.

Szpitalna 1 — це власне-клуб з якісною звуковою системою, де щотижня відбуваються великі події з андеграундними артистами. Це клуб, де всім комфортно веселитися у приємній атмосфері. Szpitalna не зосереджується на «зірках», але кожен артист, який там грає, любить музику, хоче тішити людей і вміє робити це якісно.

Чим особливий краківський фестиваль Unsound?

Я люблю Unsound за те, що він дає можливість послухати надзвичайно багато цікавих артистів протягом одного тижня. Можна піти на концерт, не знаючи артиста, і відкрити для себе щось нове. Це той момент, коли стоїш, слухаєш і думаєш: «Чому я чую її/його лише зараз?!». Більш того, кожен рік чимало людей з усього світу приїжджають до Кракова, створюючи неймовірну атмосферу.

Ти там працюєш чи лише резидентка?

Я і резидентка, і працюю: переважно займаюсь адміністративною та логістичною роботою.

Якою буде тема цього року?

На жаль, поки тримаємо тему в секреті, але вона буде оголошена найближчим часом. Цьогорічний фестиваль буде особливим, адже це 15-й Unsound!

Як Unsound вплинув на польську електронну сцену?

Внесок Unsound у розвиток і просування електронної музики в Польщі — величезний. Багато артистів грають в Кракові вперше саме завдяки фестивалю. Гадаю, фестиваль — це потужне джерело музичного натхнення, а тому локальна аудиторія стає все більш відкритою до нової музики.

Окрім музики, де ти ще знаходиш натхнення?

Природа, особливо гори. Я б проводила там весь свій вільний час, якби могла! Мене зачаровують паранормальні явища, а ще — наукова фантастика, технічний прогрес 70–80-х років і нескінченність космосу.

Які маєш плани на 2017 рік?

У мене їх по вінця, але мені це подобається. Звісно, буду багато грати — календар вже заповнюється, і це тішить. Окрім діджеїнгу, я займаюся букінгом в клубі Szpitalna 1. Це забирає доволі багато часу, але воно того варте. Крім того, я зараз працюю над власною музикою, яка, сподіваюся, буде готова побачити світ найближчим часом.

 

 

Інтерв’ю взяла Олександра Захаренко.