Розкажи, як твоє шоу з’явилося на Berlin Community Radio.
У 2013 році в Берліні не було подібних радіостанцій, але вже була відчутна потреба. Надихнувшись такими проектами, як NTS Radio, мої друзі відкрили Berlin Community Radio. Моє шоу Brown Rice транслюється з першого дня існування радіостанції. Там звучить абсолютно різна музика — усе, що захочу поставити. Інколи запрошую на ефір друзів-артистів, і тоді все відбувається дуже спонтанно і непередбачувано.
Berlin Community Radio — це тільки радіостанція, чи ви займаєтеся чимось іще?
Буває, робимо вечірки, десь раз на півроку. Остання з них відбулася в невеликому KitKatClub — грали резиденти радіо.
Чи є в тебе улюблене місце в Берліні?
Так. OHM — маленький, але затишний клуб з гарним звуком. Зараз багатьом подобається саме це місце.
Коли ти почав грати?
Я виріс у невеликому німецькому містечку і завжди захоплювався музикою. Уже з дитинства я любив знаходити якісь новинки, щоб потім ставити їх своїм друзям. Коли я переїхав до Берліна, рішення стати діджеєм було логічним кроком. Тоді ж мені пощастило з роботою — я почав допомагати організовувати одну вечірку, а тому відразу опинився у вирі подій.
Діджеїнг — твій основний заробіток?
У мене є звичайна робота — я офісний менеджер, нічого цікавого.
Твої мікси досить еклектичні. Ти ніби перебуваєш в опозиції до класичних, рівних сетів.
Мені важко рухатися в одному напрямку, це швидко набридає. Я більше люблю займатися різними речами одночасно. Це відображається у моїх сетах: мені подобається контрастність і нестандартний підхід, хоча, на мою думку, грати різну музику — це доволі традиційно. У постійній зміні жанрів і темпу головне — вхопитися за правильний грув і стежити за ситуацією на танцполі. Буває, зводжу треки досить радикально, але все залежить від танцполу. Найважливіше — це щоб людям було добре.
Яка атмосфера на танцполі тобі подобається найбільше?
Інтимна і доброзичлива. Головне, щоб усі відчували себе вільно, відкрито і могли робити що заманеться.
Розкажи про мікс, який ти для нас зробив.
У міксі я намагався вмістити безліч різних ритмів, тому міксинг вийшов доволі своєрідним. Але загалом я хотів створити трохи похмурий і таємничий настрій. Тут багато злетів і падінь; мені здається, така форма цікавіша для прослуховування вдома. Хоча в міксі й присутні кілька ностальгійних рейв-треків, загалом я не бачу сенсу в тому, щоб передавати в подкастах атмосферу клуба або вечірки.
А що таке рейв для тебе?
Хочу, щоб він звучав десь як у фільмі Fiorucci Made Me Hardcore.
Любиш грати експериментальну музику на вечірках?
Так, але переважно на початку вечірки, або коли ще випаде слушна нагода. От що я справді люблю, так це ті моменти посеред вечірки, коли можеш поставити абсолютно не танцювальний трек, і він буде працювати. Це магія.
Як ти дізнався про Схему?
Якось натрапив на фотографії з вечірки. Виглядає дуже круто.