Cxemcast 042 – S Olbricht
Інтерв’ю взяв Богдан Конаков.
04.08.2016

Cxemcast 042 – S Olbricht
Інтерв’ю взяв Богдан Конаков.
04.08.2016





Як гадаєш, у Будапешті сильна локальна сцена?


Мабуть, так. Улітку центр міста перетворюється на суцільний фестиваль, люди веселяться на вулицях і в клубах. Аудиторія численна, тому і сцена сильна.


А втім, Будапешт досі важко назвати центром європейського клубного життя. Це проблема?


Розвиток нічної культури вдома — це і є наше головне завдання.


А який твій улюблений клуб?


Складне запитання. Дуже люблю грати в LÄRM (там стоїть гарний звук), а в Toldi працюють мої друзі. LÄRM — частина великого комплексу Fogashaz, який відкрився років 10 тому і вміщує в одній будівлі чотири клуби, хостел, ресторан і магазин одягу. Також у нас в місті є два клуби, розташовані в старому торговельному центрі: Müszi й Corvin Club. До речі, там дуже гарний танцмайданчик на даху. Клуб А38, хоча він більше схожий на концерт-хол, мені також подобається.


А38 виглядає як комерційний клуб.


Так, у ньому відбувається багато непривабливих комерційних подій, але кілька місяців тому я виступав там разом з Levon Vincent, а у вересні туди приїжджають Sun O))) зі своїм шоу. Головна сцена в А38 розрахована більш ніж на тисячу людей, тому там орієнтуються на гучні імена.


А локальні артисти часто виступають у місцевих клубах?


По правді кажучи, у нас багато промоутерів, які запрошують діджеїв і продюсерів з-за кордону, але також є й вечірки за участі локальних артистів.


Кого б ти виокремив серед угорських артистів?


Безперечно, усіх музикантів з нашого звукозаписного лейблу Farbwechsel. Окрім них, назвав би Nermo, Akos V, Grema, Gnork, Crimson, Chrome, IsuJ Mono і Soundbank (він керує лейблом This Is Our Time разом з Route 8). У нас велика сім’я — зараз в Угорщині існує вже близько 5 лейблів з фокусом на електронну музику.


Ти один із засновників Farbwechsel. Зараз релізите лише угорців?


Спочатку ми видавали деяких іноземних хлопців (Sias, James Booth, Christian Kroup), але зараз намагаємося фокусуватися на угорських артистах. А кілька місяців тому я вирішив тимчасово припинити брати демозаписи, тому наразі вже можна сказати, що ми — виключно угорський лейбл.


З якими складнощами ти стикаєшся як керівник лейблу?


Як сказав Марк Фелл у своєму нещодавньому інтерв’ю для XLR8R, «майте на увазі, що музична індустрія, як і будь-яка інша, — корумпована і неприємна».


Коли ти почав захоплюватися музикою?


Усе почалося, гадаю, коли мені було 10 років. У мене була PlayStation з програмою Music 2000 — олдскульна штука з кінця 90-х. Саме там я вперше зустрівся з такими поняттями, як BPM і Sample. Уже потім, у 16 років, я зацікавився програмою Reason і, загалом, почав робити музику.


Розкажи історію свого першого релізу на Miniatura Records.


Це був мій найгірший реліз.


Твоя кар’єра почалася саме з нього?


Ні, до того я писав і видавав брейккор і гаршнойз — пріснопам'ятна ера Myspace... Коли мені було років 20, ми разом із Sleeparchive навіть видали кілька спільних треків. Gabor Lazar, Gergő Szinyova — усі ми веселилися... Потім я почав робити техно. Моїй колишній дівчині не подобалася «жесть», тож я вирішив довести, що можу робити справді гарну музику.


А як ти потрапив на відомий лейбл Opal Tapes?


Ми створили Farbwechsel у 2012 році й почали з моєї першої касети під псевдонімом S Olbricht. Наприкінці року Стівен Бішоп, голова лейблу Opal Tapes, почув на Boomkat мій альбом, який, до слова, був на першій позиції в чарті. Стівен написав мені листа з проханням зробити альбом для нього і я, звісно ж, погодився.


Виходить, після Opal Tapes ти перейшов на принципово інший рівень?


Мабуть, так. Хоча вже під час того, як я сидів над цим альбомом, мені надходили пропозиції з різних лейблів. Я став набагато частіше виступати, особливо в Угорщині. Як би смішно це не звучало, через усі ці релізи, лейбли й т.д. мене називають місцевим «героєм». Це, звісно, усе неправда, але от — так кажуть.


Яким ти бачиш майбутнє угорської локальної сцени?


Я займаюся Farbwechsel уже чотири роки, і за цей час багато наших артистів виросли до європейського рівня. Зараз вони сміливіші й більш мотивовані. Я радий, що їх надихає мій приклад. Загалом, усе стає краще й краще.

Ми використовуємо файли cookies.